Що таке Коворкінг?

Коворкінг в Україні.
Офіс в роздріб
Бажання підприємців заощадити на оренді офісів спровокувало появу в Україні коворкінг-центрів, де в оренду пропонують не офісні площі, а окремі робочі місця. Про те, що в умовах кризи багато компаній змушені відмовлятися від оренди професійних офісів, площа яких у кілька разів більше, ніж їм необхідно насправді, БІЗНЕС вже писав. Але оскільки знайти невеликий окремий офіс непросто, дрібні компанії, підприємці почали об'єднуватися, наймаючи приміщення на правах суборендарів. Більш того, враховуючи тенденції, що намітилися, на ринку нерухомості України масово почав розвиватися формат офісних центрів, в яких здаються не окремі приміщення, а індивідуальні облаштовані робочі місця. Називаються вони коворкінг-центрами (coworking з англ. — «спільна робота»). Ідея їх створення полягає в тому, щоб надати коворкеру не тільки робоче місце, але і ряд необхідних для працюючого послуг: телефонну лінію, доступ до інтернету, можливість отримувати листи та посилки, користуватися залом для презентацій і (або) переговорними кімнатами, адміністратора для гостей і т. д. Засновником коворкінгу вважається американський програміст Бред Ньюберг. У 2005 р. він запропонував усім охочим взяти в суборенду вільні робочі місця в офісі, який знімав сам. За кілька років цей вид офісної оренди став популярний не тільки в США, але і у всьому світі. В Україні такі офіси активно почали з'являтися порівняно недавно. Зокрема, за словами Валерія Биканова, директора коворкінг-центру «Х1» (р. Харків; з 2009 р. ), у країні лише п'ять класичних коворкінг-центрів: «Х1», «Корівка» (р. Дніпропетровськ), QB (р. Кременчук, Полтавська обл.), "STATUS" і «Голосіївський» (обидва — Київ р.). Щоправда, у столиці працює ще міжнародна компанія Regus Group, яка пропонує 1 тис. офісів по всьому світу. Але, як пояснили в її українському представництві, незважаючи на те, що в їх центрах дійсно можна зняти офіс на одну людину, коворкінгом це назвати не можна, оскільки Regus надає в оренду офіси в тому числі для компаній, а також більш широкий перелік послуг, ніж класичні коворкінг-центри.
Застовпити місце
Клієнтами коворкінг-центрів найчастіше стають фрілансери — фахівці IT-сфери, дизайнери, юристи, консалтери, бухгалтери, а також підприємці, яким не по кишені знімати окремий офіс. «З одного боку, це цікаво людям, яким знімати окремий офіс з фінансових чи організаційних причин недоцільно. З іншого — такі центри можуть бути цікаві невеликим компаніям, співробітники яких хотіли б працювати у форматі «прийти-і-працювати», — пояснює Андрій Мінгазєєв, співзасновник коворкінг-центру STATUS (Київ р.; з 2009 р. ). За його словами, перевагами коворкінг-центрів є наявність додаткових послуг, так і зручне місце розташування (найчастіше вони організовуються в центрі міста). Особливо це актуально, коли коворкеру потрібно зустрічатися з клієнтами на своїй території. Щоправда, як зауважив р Мінгазєєв, в робочу зону відвідувачів в їх центрі не пускають — для цього передбачена кімната переговорів. Що стосується плати за «користування» робочим місцем, то вона в українських коворкінг-центри варіюється в діапазоні від 0,5-1,2 тис. грн. в місяць (при повному робочому дні) у регіонах до 2 тис. грн. в Києві. Щоб коворкінг-центр працював беззбитково, розповідає Бізнесу р-н Биканов, досить здавати в оренду половину існуючих місць (тобто у випадку з «X1» — 7-8 місць з 15; площа центру — 95 кв. м). Якщо ж центр заповниться коворкерами повністю, то з урахуванням витрат на розвиток, бізнес може вийти на рівень рентабельності близько 20%. У свою чергу, р-н Мінгазєєв стверджує, що коворкінг-центр STATUS спочатку створювався як некомерційний проект і навіть при його стовідсоткової заповнюваності (площа центру — 60 кв. м, розрахований на 10 осіб ) грошей, отриманих від клієнтів, вистачає лише на покриття витрат на оренду і утримання приміщення. Бізнесмен запевняє, що проект його коворкінг-центрів — ідейний (дозволяє згуртувати бізнесменів різних напрямків. — Ред. ); прибуток генерують інші напрямки діяльності засновників, тому займатися ним в якості основного бізнесу не радить. Втім, на наш погляд, твердження р Мінгазєєва аж ніяк не безперечні. Наприклад, прості розрахунки показують, що заняття коворкінгом може бути не тільки беззбитковим, але й прибутковим бізнесом. Зокрема, якщо вірити словами Ірини Луханіної, генерального директора агентства нерухомості «Благовіст» (г. Київ; з 1993 р. ; 760 осіб ), мінімальна місячна вартість оренди приміщень під офіси в районі вул. Михайлівській становить 75 грн. за 1 кв. м (цокольні поверхи та підвальні приміщення будівель). Таким чином, якщо, наприклад, припустити, що за оренду 60 кв. м орендар викладає мінімум 4,5 тис. грн. у місяць (без комунальних платежів), то від суборенди 10 робочих місць він отримує 20 тис. грн. (по 2 тис. грн., як вже говорилося, з робочого місця), щоправда, за умови, що всі місця в коворкінг-центрі будуть заповнені.
Аналоги
Експерти справедливо відзначають, що зробити коворкінг по-справжньому вигідним бізнесом можна, тільки маючи власне приміщення. Правда, під час кризи навряд чи хтось стане купувати нехай і нерухомість, що подешевшала. Але ось використовувати для тимчасової здачі в оренду коворкерам місця у власних офісах — дуже вигідно навіть тим підприємствам, які до кризи були далекі від цієї сфери. Наприклад, міжнародна консалтингова компанія NAI Pickard (Київ р.; агентство нерухомості повного циклу; консалтинг; з 1992 р. почала здавати окремі робочі місця в своєму офісі ще в 1992 р. Правда, за словами Світлани Шулевської, заступника генерального директора компанії, цю практику можна назвати класичним коворкінгом, оскільки більшість їхніх клієнтів — бізнесменів, діяльність яких стикається з бізнесом підприємства (наприклад, невеликі інвестиційні компанії або структури, що тільки починають свою справу в Україні). За словами р Шулевської, в їх офісі зараз налічується близько чотирьох порожніх робочих місця. Особливо далеким від класичного коворкінгу приклад NAI Pickard робить те, що в минулому році плата за офісне сусідство становила $980 в місяць за робоче місце (така висока ціна пояснюється в основному тим, що орендарями робочих місць виступають представники іноземних компаній. — Ред. ). Зараз вона скоротилася майже вдвічі. К слову, все чаще сдают площади в субаренду не только компании — собственники офисов, но и фирмы, арендующие офисные площади в профессиональных бизнес-центрах. В частности, речь идет о компаниях, заключивших долгосрочные договоры аренды, расторгнуть которые практически невозможно, поскольку в договоре на этот случай предусмотрены жесткие штрафные санкции. Если в прошлом году средняя арендная ставка в бизнес-центрах класса «А» и «В» составляла $70 за 1 кв. м в месяц, то сейчас она снизилась до $35 за 1 кв. м. Різницю змушені доплачувати «первинні» орендарі, які тому мимоволі привертають суборендарів. Но, опять-таки, как отмечают эксперты, назвать субаренду коворкингом все-таки нельзя. «Субаренду вряд ли можно назвать коворкингом, так как в этом случае, как правило, избыточные помещения сдаются одной компании, а не дробятся на рабочие места с последующей их сдачей совершенно разным компаниям и частным предпринимателям», — объясняет Евгения Разумная, начальник отдела по работе с корпоративными клиентами департамента офисной недвижимости международной консалтинговой компании «Colliers International (Украина) «(г. Киев; консалтинг в сфере коммерческой недвижимости; в Украине — с 1997 г. ; 60 чол. ).
Перспективно
Експерти прогнозують, що розвиток коворкінг-центрів в Україні — напрямок перспективний. Компаніям, що скоротили штат до мінімуму, вигідніше орендувати тимчасові робочі місця, ніж викладати гроші за оренду цілого офісу.